Аліна Олійник
Магістрант факультету технологій вина і туристичного бізнесу
Програма Erasmus+ – некомерційна програма Європейського союзу з обміну студентами і викладачами між університетами країн членів Євросоюзу і декількох інших країн. Завдяки цій програмі я стала учасником 6-місячної європейської програми обміну студентів в L’ESA, Ecole Supérieure d’Agricultures, в місті Анже, Франція.
Сам університет обладнаний для зручності студентів і викладачів. У Ecole знаходиться безліч наукових лабораторій, великих аудиторій для всіляких лекцій і семінарів. Так само не можна не згадати сучасну бібліотеку (Médiathèque) в якій студенти навчалися у вільний від занять час (за розповідями студентів-французів, вдома вони практично не займаються і виконують всі завдання саме там). Бібліотека оснащена комп’ютерами, планшетами, зручними столами та місцями для читання.
Мене дуже вразило і приємно здивувало з якою уважністю підійшло управління університету до планування і оснащення. Дійсно, були створені всі умови для наполегливої і плідної роботи.
Саме навчання я можу поділити на три частини. На двох з яких я не сильно хочу загострювати увагу, так як це були загальні предмети, які в основному пов’язані безпосередньо з історією і становленням агрокультури.
Найголовнішою частиною навчання для мене став модуль «Viticulture». Як можна зрозуміти, весь курс був спрямований на вивчення виноробства Франції. Однак відразу хочу зауважити, що французька система навчання така – три перших курсу студенти вивчають загальні технології, а четвертий і п’ятий рік, тобто в магістратурі вивчають свою спеціальність. Тому за цей модуль викладачі в досить швидкому темпі дали всі основи виноробства і всю технологію. Матеріал, можна сказати, величезний. Самі ж студенти говорили і не раз мені зізнавалися, що навчання дається їм складно. Але особисто для мене цей модуль так само був дуже корисним, незважаючи на те що більшу частину матеріалу я давно вивчила. Справа в тому, що в програмі курсу були передбачені множинні поїздки на підприємства, лабораторні роботи (метою яких було зробити вино самостійно), навчальні дегустації.
Ставлення викладачів до студентів тільки позитивне. Я вiдразузнайшла спільну мову з усіма. Багато відчувалося допомоги і підтримки. Самі викладачі говорили, що розуміють, що вчитися складно, особливо нам, іноземним студентам. Адміністрація університету так само допомагала абсолютно у всіх питаннях. І не було такого, що я прийшла б з будь-яким питанням, а переді мною просто розводили руками. Рішення знаходилось завжди, якщо не відразу, то через зовсім небагато часу.
Я не пошкодувала, що поїхала вчитися в L’ESA. Така можливість може з’явитися не у кожного. А у мене вона з’явилася завдяки програмі Erasmus+ і викладачам ОНАХТ, і я втілила її в життя. Складність навчання в іншій країні – це знання мови. Навіть якщо ти бездоганно володієш їм тобі все одно буде щось незрозуміло. Я не досить добре знаю мову, але навіть це не зупинило мене поїхати в іншу країну і провчитися тут півроку. Тому вчіть мову і якщо у вас буде можливість поїхати вчитися за кордон, вирішуйте – не пошкодуєте!
